Сімейне право для заможних родин

Вторинні трасти (resulting trusts) і внески батьків

Коли батьки допомагають сплатити перший внесок, погашають іпотеку або переоформлюють нерухомість на ім'я дитини, через роки постає питання: чи були ці кошти подарунком, чи вони утримуються для батьків на умовах вторинного трасту. Рішення Верховного суду Канади у справі Pecore v. Pecore, 2007 SCC 17, визначає підхід: безоплатна передача майна між дорослими вважається такою, що утримується на умовах вторинного трасту, якщо докази не свідчать, що особа, яка передала майно, мала намір його подарувати. Презумпція дарування (presumption of advancement) між батьками і дорослими дітьми вже не діє так, як колись.

У разі роздільного проживання (separation) це важливо в обох напрямках. Якщо гроші батьків допомогли купити сімейне житло, оформлене лише на вас, ваш чоловік чи дружина можуть стверджувати, що це був подарунок родині. Якщо гроші батьків допомогли купити житло, оформлене на вас обох, ваші батьки можуть мати вимогу на підставі вторинного трасту, яка виводить їхній внесок за межі розрахунку сімейного майна. Вирішальними є документи того часу: електронні листи, банківські записи, будь-яка угода про позику, дарчі листи, подані кредитору. Ми рано починаємо разом із клієнтами збирати ці докази, ще до того як версія іншої сторони закріпиться.

Дискреційні сімейні трасти

Частка в дискреційному прижиттєвому сімейному трасті (discretionary inter-vivos family trust) є одним із найскладніших питань за статтею 84 «Закону про сімейне право» (Family Law Act). Закон визначає сімейне майно широко, включаючи «частку одного з подружжя в майні» (the spouse’s interest in property), однак дискреційний бенефіціар (discretionary beneficiary) має лише умовне право на те, щоб довірчий власник розглянув його кандидатуру (contingent right), а не набуте право (vested entitlement). Чи можна поділити таку частку і як саме, неодноразово було предметом судових спорів. Відповідь залежить від умов трасту, історії виплат, стосунків між довірчим власником і тим із подружжя, хто є бенефіціаром, а також від того, чи є траст по суті механізмом утримання активів, який фактично контролює цей чоловік або дружина.

Перш ніж сформувати позицію, ми вивчаємо трастовий договір (trust deed), характер виплат під час стосунків і структуру будь-яких пов'язаних корпоративних структур. Якщо бенефіціаром є ви, питання в тому, як кваліфікувати частку так, щоб вона відображала свою реальну економічну вартість. Якщо ваш чоловік чи дружина є бенефіціаром родинних коштів, питання в тому, яку інформацію вони зобов'язані розкрити про структуру, якою формально не «володіють».

Приватні компанії з вузьким колом власників (closely-held corporations) і власники-керівники (owner-managers)

Коли один або обоє з подружжя мають акції приватної компанії, чи то операційної (opco), чи холдингової (holdco), чи структури «холдинг плюс операційна компанія», реальними питаннями є оцінка вартості, нерозподілений прибуток (retained earnings) і те, як акції буде передано (або компенсовано) під час врегулювання. Майже завжди потрібен сертифікований оцінювач бізнесу (Chartered Business Valuator); ми не оцінюємо бізнес самі і скептично ставимося до юристів із сімейного права, які стверджують, що вміють це робити.

Практичні питання, що постають регулярно: знижка за міноритарну частку (minority-interest discount) і те, чи є частка цього з подружжя насправді міноритарною в будь-якому суттєвому сенсі; нерозподілений прибуток і те, чи слід вважати його подружнім статком, чи операційним резервом; різниця між виключеним майном (excluded property), тобто акціями, якими особа володіла до стосунків, і приростом вартості цих акцій під час стосунків, який підлягає поділу за статтею 84(2)(g); а також пастка статті 84.1 федерального «Закону про податок на доходи» (Income Tax Act), яка за передачі акцій між пов'язаними особами (non-arm’s-length) може перетворити те, що мало бути приростом капіталу (capital gain), на умовні дивіденди (deemed dividend). Схема врегулювання, яка з погляду сімейного права виглядає бездоганно, може обійтися в шестизначну суму податків, якщо її оформили без податкового бухгалтера.

Витрати, що проводяться через корпорацію, можуть не вважатися доходом для цілей оподаткування, але все ж вважатися доходом за настановами (guideline income) для розрахунку аліментів на дітей (child support) або аліментів на подружжя (spousal support). Юридичний критерій полягає в тому, чи принесли ці витрати особисту, чи ділову вигоду, і саме платник має довести, що це були обґрунтовані ділові витрати. Якщо ділові витрати визнають особистими, дохід за настановами можуть збільшити (grossing up), щоб урахувати особисті податки, які інакше довелося б сплатити.

Побудова врегулювання з урахуванням податків

Федеральні податкові правила сприятливі для подружжя, яке ділить майно, але лише тоді, коли угоду про врегулювання складено так, щоб ними скористатися. Ось ті, що трапляються найчастіше:

• Передача між подружжям без оподаткування (spousal rollover) за статтею 73(1) «Закону про податок на доходи» — передача капітального майна (capital property) між подружжям (або колишнім подружжям, якщо її здійснено для врегулювання прав, що випливають зі стосунків) вважається здійсненою за собівартістю, тож оподаткування приросту відкладається. Формулювання мають значення: така передача застосовується за замовчуванням, але від неї можна відмовитися, якщо доцільно зафіксувати приріст у момент роздільного проживання.
• Передача RRSP без оподаткування за статтею 146(16) — залишки на RRSP (зареєстрований пенсійний накопичувальний план) можна передати між подружжям, яке розлучається, з відстроченням оподаткування за формою CRA (Податкова служба Канади) T2220, але лише якщо передачу здійснено на підставі письмової угоди про роздільне проживання (separation agreement) або судового наказу. Грошова вирівнювальна виплата (equalization payment), сплачена з RRSP платника без застосування цього положення, повністю оподатковується як дохід платника.
• Визначення основного місця проживання (principal residence designation) — у шлюбі подружжя може визначити лише одне основне місце проживання на двох. Після роздільного проживання кожен потенційно може визначати власне на майбутні роки. Під час продажу або передачі будь-якого з помешкань у період роздільного проживання стратегія такого визначення може змінити податкові ризики щодо приросту капіталу на десятки тисяч доларів, залежно від того, які роки за яким помешканням заявлено.
• Періодичні та одноразові аліменти — відповідно до статей 56.1 і 60(b) періодичні аліменти на подружжя платник може вираховувати з оподатковуваного доходу, а отримувач їх оподатковує; одноразові аліменти на подружжя, як правило, ні. Обрана структура впливає і на вартість після сплати податків, і на переговорні позиції кожної сторони.
• Вирівнювальні виплати (equalization payments) майном — передача акцій, нерухомості або іншого капітального майна для виконання зобов'язання щодо вирівнювальної виплати може автоматично запустити передачу без оподаткування за статтею 73(1) або відчуження за справедливою ринковою вартістю (fair market value). Що саме застосується, залежить від того, як складено угоду і коли відбувається передача відносно розлучення.

Ми не надаємо податкових консультацій. Ми працюємо з вашим бухгалтером або податковим юристом (або порекомендуємо вам такого фахівця), щоб угода, яку складає ваш юрист із сімейного права, не коштувала вам зайвих податків. Залучати їх варто до того, як буде надіслано пропозицію, а не після підписання угоди.

Співпраця з іншими вашими радниками

У складній справі ми розраховуємо на співпрацю з кількома фахівцями: сертифікованим оцінювачем бізнесу щодо акцій приватної компанії, податковим бухгалтером або податковим юристом щодо структури врегулювання, юристом зі спадкових справ щодо заповіту та будь-яких подружніх трастів (spousal trusts), а іноді й судовим бухгалтером (forensic accountant), якщо розкриттю інформації активно перешкоджають. Наше завдання — вести правову стратегію і стежити, щоб висновки кожного радника знайшли відображення в угоді. Якщо у вас ще немає таких фахівців, ми маємо юристів, з якими роками працюємо в подібних справах, і можемо вас познайомити.

Розкриття інформації та складніші справи

Стаття 5 «Закону про сімейне право» покладає на обох із подружжя обов'язок повного і вичерпного розкриття інформації. У справах заможних родин практична робота з розкриття складніша: корпоративні книги протоколів (minute books), фінансова звітність холдингової компанії, позики між компаніями, активи за кордоном, криптовалютні гаманці, мистецькі твори, транспортні засоби, колекції. Коли бухгалтерію контролює один із подружжя, на першу вимогу надати документи зазвичай відповідають неповно. Ми знаємо, що саме вимагати, як виглядає неналежна відповідь і коли наступним правильним кроком є заява про судовий наказ, що зобов'язує надати документи, або, у відповідній справі, клопотання про несприятливий висновок (adverse inference) під час судового розгляду.

Ми працюємо й з іншого боку цієї проблеми: представляємо того з подружжя, хто володіє структурою і від кого в межах «риболовецької експедиції» (fishing expedition) вимагають надати корпоративні записи за десять років. Обов'язок розкриття інформації реальний, але не безмежний.