Напрям практики

Поділ сімейного майна та боргів

Справедливі результати у фінансових питаннях роздільного проживання.

«Закон про сімейне право» (Family Law Act) визначає, як ділять майно і борги в Британській Колумбії. Ці правила застосовуються до подружжя у шлюбі та до партнерів без шлюбу, які прожили разом у стосунках, подібних до шлюбу, щонайменше два роки.

«Закон про сімейне право» (Family Law Act)

«Закон про сімейне право» Британської Колумбії — це провінційний закон, що регулює поділ майна в Британській Колумбії. Порядок поділу майна за «Законом про сімейне право» застосовується до подружжя у шлюбі та до партнерів без шлюбу, які проживають разом у стосунках, подібних до шлюбу (marriage-like relationship), щонайменше два роки (статті 3 і 81). Особи з будь-якої з цих двох категорій можуть звернутися до суду щодо поділу майна. Заяви про майнові вимоги за «Законом про сімейне право» подаються до Верховного суду Британської Колумбії (Supreme Court of British Columbia), а не до Провінційного суду (Provincial Court).

Сімейне майно

Стаття 84 «Закону про сімейне право» визначає сімейне майно (family property) як нерухоме та особисте майно, яким один або обоє з подружжя володіють під час стосунків і до роздільного проживання. Приклади: сімейне житло, RRSP (зареєстровані пенсійні накопичувальні плани), пенсії, банківські рахунки, інвестиції, страхові поліси, акції або частки в корпорації. Як правило, кожен із подружжя має право на половину сімейного майна.

Виключене майно

Виключене майно (excluded property) визначено в статті 85 «Закону про сімейне право». Приклади: майно, набуте одним із подружжя до початку стосунків, спадщина і подарунки одному з подружжя, страхові виплати, суми, отримані за мировою угодою чи присуджені як відшкодування збитків, а також певне трастове майно. Є винятки: приріст вартості виключеного майна під час стосунків підлягає поділу, а майно, набуте після роздільного проживання, усе ще може вважатися сімейним, якщо його набуто за рахунок сімейного майна або доходів від нього.

Сімейний борг

Як і сімейне майно, борги, яких один або обоє з подружжя набули під час стосунків, діляться між ними порівну. Після роздільного проживання кожен із подружжя відповідає за власні нові борги, але сімейний борг, якого один із подружжя набув після роздільного проживання, усе одно ділиться порівну, якщо його було набуто для утримання сімейного майна. Сімейний борг (family debt) регулює стаття 86 «Закону про сімейне право».

Оцінка

Вартість сімейного майна і боргів визначається або на дату угоди про їх поділ, або на дату судового розгляду. Обидві сторони можуть зазнати зростання чи падіння ринкової вартості майна, доки не буде підписано угоду або не почнеться судовий розгляд. Правовою підставою для оцінки є стаття 87 «Закону про сімейне право».

Тимчасові накази

До ухвалення остаточного рішення щодо питань, які виникли через роздільне проживання, суд відповідно до статті 89 «Закону про сімейне право» може постановити тимчасовий (interim) розподіл сімейного майна для фінансування вирішення спору, наприклад оплати юристів, процедур альтернативного вирішення спорів, бухгалтерів чи оцінювачів бізнесу. Відповідно до статті 90 суд може надати одному з подружжя виключне право користування сімейним житлом і особистим майном у ньому. Відповідно до статті 91 один із подружжя може звернутися по наказ, що забороняє іншому розпоряджатися будь-яким майном до остаточного рішення.

Строки

Існують важливі строки позовної давності. Подружжя у шлюбі має подати заяву про майнові вимоги протягом двох років від дати розлучення або визнання шлюбу недійсним (стаття 198(2)(a)). Партнери без шлюбу мають подати заяву протягом двох років від дати роздільного проживання (стаття 198(2)(b)). Зв'яжіться з нами, щоб ми обговорили ці строки і негайно вжили заходів для збереження ваших майнових вимог.