Що відбувається, коли Міністерство у справах дітей і розвитку сім'ї (Ministry of Children and Family Development) забирає дитину в Британській Колумбії?

Коли дитину можуть забрати

Відповідно до «Закону про служби для дітей, сімей і громад» (Child, Family and Community Service Act, CFCSA) директор (director) — на практиці соціальний працівник Міністерства або уповноважена організація корінних народів (delegated Aboriginal agency) — може забрати дитину без судового наказу, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що дитина потребує захисту, і або здоров'я чи безпека дитини перебувають під безпосередньою загрозою, або жоден менш радикальний захід не захистив би дитину.

Закон перелічує, коли дитина потребує захисту. Перелік охоплює фізичну шкоду, сексуальне насильство чи експлуатацію, бездоглядність, емоційну шкоду від поведінки когось із батьків або від життя в умовах домашнього насильства (domestic violence), позбавлення необхідної медичної допомоги, а також випадки, коли хтось із батьків не може чи не хоче доглядати дитину. Закон зазначає, що дитина не потребує захисту на підставі бездоглядності чи нездатності когось із батьків доглядати дитину лише через бідність, неналежне житло чи стан здоров'я когось із батьків.

Директор має невідкладно докласти всіх розумних зусиль, щоб повідомити кожного з батьків, письмово, якщо це практично можливо, із зазначенням причин, з яких дитину забрали.

Попереднє слухання протягом семи днів

Не пізніше ніж через сім днів після того, як дитину забрали, директор має з'явитися до суду на попереднє слухання і подати письмовий звіт: чому дитину забрали, проміжний план догляду (interim plan of care) і які менш радикальні заходи розглядалися.

Наприкінці слухання суддя має видати один із чотирьох наказів: дитина залишається під проміжною опікою (interim custody) директора; дитина повертається додому під наглядом директора; дитина повертається додому без нагляду; або дитину поки що передають іншій особі, наприклад родичу, яка на це погоджується, під наглядом директора.

Слухання щодо захисту протягом 45 днів

Якщо дитину не просто повернули, суд призначає слухання щодо захисту, яке має розпочатися не пізніше ніж через 45 днів після завершення попереднього слухання. На ньому суддя вирішує, чи потребує дитина захисту. Якщо ні, дитину має бути повернуто.

Якщо дитина все ж потребує захисту, суддя має, виходячи з найкращих інтересів дитини (best interests of the child), обрати одне з такого: повернення дитини під наглядом на строк до шести місяців, передання дитини іншій особі під наглядом, наказ про тимчасову опіку (temporary custody order) на користь директора або наказ про постійну опіку (continuing custody order).

Обмеження строків тимчасової опіки

Наказ про тимчасову опіку не може діяти довше трьох місяців, якщо наймолодшій дитині у справі менше п'яти років, шести місяців, якщо цій дитині від п'яти до одинадцяти років, і дванадцяти місяців, якщо їй дванадцять років або більше. Усі тимчасові накази разом не можуть перевищувати 12, 18 і 24 місяців для тих самих вікових груп, якщо суд не продовжить цей строк у найкращих інтересах дитини.

До того як строк тимчасового наказу спливе, директор може звернутися із заявою про постійну опіку. Суд може її надати, якщо немає значної ймовірності, що обставини, через які дитину забрали, покращаться протягом розумного часу, або що хтось із батьків зможе задовольнити потреби дитини. За наказом про постійну опіку директор стає єдиним особистим опікуном (personal guardian) дитини і може дати згоду на усиновлення, тому місяці до закінчення цих строків мають дуже велике значення.

Що можуть зробити батьки

Приходьте на кожне слухання: той із батьків, хто з'являється на початку попереднього слухання, має право бути стороною. Просіть про право на побачення: коли заяву подає той із батьків, під чиєю опікою була дитина, суд має надати право на побачення, якщо не переконається, що воно не відповідає найкращим інтересам дитини. Запропонуйте родича чи друга, який міг би доглядати дитину. Запитайте про сімейну нараду (family conference) чи медіацію, які передбачає закон, щоб узгодити план догляду без змагального слухання.

Звертайтеся до юриста якомога раніше. Legal Aid BC покриває справи батьків, чию дитину забрали або можуть забрати, і межі доходу для таких справ вищі, ніж для інших сімейних справ.

Діти корінних народів

Якщо дитина належить до корінних народів, директор має, якщо це практично можливо, повідомити про слухання Першу націю (First Nation) дитини або організацію корінних народів, визначену для дитини, і вона має право бути стороною, якщо з'явиться на початку слухання. Проміжний план догляду має зазначати, як дитину підтримуватимуть у вивченні та дотриманні традицій, звичаїв і мови її корінного народу і в належності до її громади. Директор має вийти зі справи, якщо орган корінних народів (Indigenous authority) письмово підтверджує, що надає або надаватиме послуги для дітей і сімей відповідно до закону корінного народу (Indigenous law), і просить директора вийти.